Якщо лікуванням проблем із пародонтом зайнятися на початкових стадіях розвитку захворювання, то можна обійтися певними комплексними заходами у поєднанні з хірургічними маніпуляціями та пізнішим дотриманням рекомендацій лікаря. Якщо ж пародонт уражений у такій мірі, що ні терапевтичне лікування, ні окремі маніпуляції «не зарадять лиху», то з метою припинення запального процесу буває необхідно вдатися до радикального хірургічного лікування - видалення зуба
Хірургічне лікування пародонту відбуваються різними способами: традиційним – за допомогою скальпеля та інших стоматологічних інструментів; за допомогою лазера, де пучок світла виконує роль скальпеля; за допомогою низьких температур – кріодеструкція; за допомогою високих температур – діатермокоагуляція.
Хірургічне лікування пародонту має різну мету: корекція та видалення патологічної мікрофлори самого пародонту та корекція і видалення «проблемних» твердих тканин – кістки.
Операції по ліквідації захворювань пародонту здійснюється різними методами: кюретаж (відкритий кюретаж, закритий кюретаж, вакуум–кюретаж та кріокюретаж); гінгівотомія; гінгівектомія; клаптеві операції на яснах; операції для формування присінка порожнини рота (френулотомія, френулектомія) тощо. Операції, які називаються «зубозберігаючими»: гемісекція та ампутація кореня, реплантація зуба…, також являються хірургічним втручанням у пародонт, адже, щоб «добратися» до кореня зуба, необхідно здійснити розтин ясен.
Найпоширенішою проблемою пародонту являється «пародонтальна кишеня» - генералізований пародонтит, який, на жаль, повністю не вилікується без операційних методів втручання, які не тільки позбавляють неприємних симптомів, а й небезпечних рецидивів.
Перш ніж застосувати хірургічне лікування, слід провести детальне обстеження пацієнта. Переконатися, що йому не протипоказане хірургічне лікування – відсутні важкі серцево-судинні захворювання, туберкульоз, хвороби крові, цукровий діабет важкої форми, наднизький імунітет, онкозахворювання, вагітність тощо. Якщо присутні тимчасові протипоказання, які можна подолати, наприклад гінгівіт, травма слизової чи незадовільна гігієна ротової порожнини, то вони усуваються, а пацієнта готують до операції. В цей період пацієнту варто провести вітамінно-мінеральну терапію та курс антибіотиків. При потребі – застосувати імуностимулятори.
Потім слід виявити і позбутися усіх чинників, які здійснюють травматичний вплив на пародонт, наприклад, шини, атрофовані перегородки, патологічна пульпа зубів тощо.
Незадовго до операції проводиться премедикація та седативна підготовка пацієнта.
В залежності від індивідуального випадку, хірург застосовує саме те хірургічне лікування, яке оптимальне у даній ситуації.