Альвеоліт лунки зуба має три форми: серозний, гнійний та гіпертрофічний (хронічний).
Серозний альвеоліт – це запальний процес в альвеолярній лунці зуба, який може розвинутися приблизно на третю добу після видалення зуба. Пацієнт відчуває постійний біль чи ниття на місці видаленого зуба. Температура тіла і лімфатичні вузли – ще в нормі. Під час серозного альвеоліту, зазвичай, спостерігається значне пошкодження кров’яного згустку, або його відсутність. А на місці рани, як правило, їжа та слина. Якщо не звернутися до лікаря на цьому етапі, то, за чотири дні альвеоліт набуде гнійної форми.
Гнійний альвеоліт – це запущений запальний процес в альвеолярній лунці зуба. Він – продовження невилікуваного серозного альвеоліту, проявляється приблизно через один тиждень після видалення зуба. Пацієнт відчуває сильний біль, який може поширюватися гілками трійчастого нерва, спостерігається значно підвищена температура тіла, загальна слабкість, набряклість м’яких тканин у місці запалення, потовщення лімфатичних вузлів, неприємний запах з ротової порожнини, часом блідість шкіри обличчя.
Хронічний гнійний (гіпертрофічний) альвеоліт – це запальний процес в альвеолярній лунці зуба. Коли починається хронічна форма альвеолі ту, то хворобливий стан хворого поступово покращується: різкий біль вщухає, зменшується набряклість шийних лімфовузлів, температура тіла наближується до норми. Проте це не означає, що пацієнт одужує. Альвеолярна лунка далі є запаленою, набряклою посинілою. З неї спостерігаються гнійні виділення, відбувається патологічне розростання і некроз м’яких тканин.
Початок лікування альвеоліту лунки зуба різних форм проводиться стоматологом практично за тим самим планом, згідно об’єктивного діагнозу, на підставі «побаченої картини», часу протікання захворювання та свідчень пацієнта. Перш за все, уражену ділянку знеболюють. Тоді її промивають антисептиками від залишків слини, їжі, грануляцій, відкладень та крові. Якщо під час промивання не всі патологічні клітини та залишки вимиті, тоді їх механічно видаляють спеціальними інструментами. Потім лунку знову промивають антисептичними засобами. Осушення лунки здійснюють, використовуючи стерильний тампон із вати. Чисту, суху лунку присипають антибіотиком. Накладають антисептичну, знеболювальну пов’язку, яку міняють, враховуючи індивідуальну ситуацію пацієнта...
Якщо таке лікування проведене на стадії серозного альвеоліту, то за кілька днів пацієнт відчуває покращення стану і припиняється захворювання. При гнійних формах альвеолі ту, крім вище переліченого, пацієнт приймає антибактеріальні препарати, в запалену ділянку шприцом вводять блокади. В альвеолу вкладають стерильні марлеві смужки, оброблені спеціальними препаратами для розчеплення тканин, які піддалися некрозу. Пацієнту для покращення стану часто рекомендують фізіотерапію. І це лікування триває від 8 днів, включаючи зміну пов’язок, блокади, фізпроцедури. Тоді рана затягається, біль зменшується. Слизова у місці зараження набуває здорового вигляду протягом одного місяця.