Вивих зуба – це травма щелепно–лицьового апарату під час якої зуб зміщений в лунці, відхилений від своєї осі та відносно зубного ряду. В залежності від сили зовнішнього механічного пошкодження і тяжкості вивиху та спричинених ним наслідків, розрізняють три види вивиху зуба: неповний, повний та вколочений.
Неповний (неостаточний) вивих зуба характеризується негативними змінами у цілісності тканин періодонта, який може мати розриви. Зубна пульпа під час таких вивихів, зазвичай, продовжує виконувати свої функції, навіть при незначних травмах. Зуб не зміщується за межі зубного ряду, проте, розташований нетипово, появляється певний нахил, а при його похитуванні корінь рухається по усій своїй довжині. При рентгенівському обстеженні, оскільки змінився кут розташування верхівки кореня, спостерігається певне його вкорочення.
При неповному вивиху зуба пацієнт через ріжучий біль не може зімкнути щелепи, больові відчуття посилюються під час пальпації, прийому пиття чи мовленні. У місці травмування видимі пошкодження м’яких тканин, шкіри а також набряк на яснах, губах, щоках, а з ясен - кровотеча,
Повний вивих зуба зустрічається найчастіше в передніх зубах верхньої щелепи. Внаслідок травми пошкоджується альвеола, відбувається втрата її взаємозв’язку із зубом, і, як наслідок, можливе випадання зуба із лунки. На рентгенівському знімку повний вивих зуба характеризується приблизно так: травмована або нерівна верхня оболонка альвеоли, або чітка, рівна контурність альвеоли без присутності зуба.
Повний вивих зуба трапляється під час сильного удару в щелепу. Часом, навіть, присутній перелом щелепи. Якщо таке трапилося, то пацієнт тимчасово не зможе розмовляти або робитиме це із значними порушеннями. Внаслідок травми відбуватиметься кровотеча чи наявність згустка крові із місця колишнього розташування зуба. Набряки і гематоми ясен та альвеоли. Сильні, а часом, нестерпні пульсуючі болі в зоні пошкоджень. Повний вивих часто супроводжується різним ступенем пошкодженням м’яких тканин, які прилеглі до травмованого місця.
Вколочений (вбитий) вивих зуба діагностується тоді, коли зуб «втиснутий» всередину щелепи, в ясна, в лунку, руйнуючи кісткову тканину, розриваючи губчасте тіло періодонту, травмуючи лунку зуба і слизову ясен. Під час вколоченого вивиху зуб досить стійкий і знаходиться нижче попереднього рівня, його коронкова частина частково «всунута вглибину», а його корінь – за межі альвеоли. А може бути і повне занурення зуба.
При вколоченому вивиху зуба пацієнт скаржиться на сильний біль в травмованій зоні. З набряклих ясен сочиться кров. Неможливість зімкнути щелепи через біль. Повне знерухомлення втиснутого зуба. Відсутність збільшення больового синдрому при спробі похитати вколочений зуб. Візуалізація неозброєним оком впровадження в глибину кістки постраждалого зуба.