Прогнозується, що поширеність захворювань ротової порожнини та депресії зростатиме протягом наступних десятиліть, і останні результати дослідження свідчать про те, що ці два явища можуть бути взаємопов'язані. Нове дослідження, проведене дослідниками з установ США та Китаю, досліджувало зв'язок між депресивними симптомами та дисбактеріозом ротової порожнини, показавши, що депресія значною мірою пов'язана зі зниженим різноманіттям мікробіому ротової порожнини. Хоча зв'язок між кишковою мікробіотою та психічним здоров'ям широко досліджувався, це дослідження підкреслює необхідність подальшого вивчення ролі мікробіому ротової порожнини в психічних станах.
Депресія є актуальною глобальною проблемою охорони здоров'я з добре задокументованими зв'язками із системним здоров'ям. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно 3,8% населення світу страждає від депресії, причому жінки стикаються з цим станом приблизно на 50% частіше, ніж чоловіки. Незважаючи на його поширеність та вплив на якість життя, основні біологічні механізми депресії залишаються лише частково вивченими, що перешкоджає розробці ефективних стратегій профілактики та лікування.
Дослідники описали свою роботу як новий підхід до досліджень психічного здоров'я. Хоча кишковий мікробіом був ретельно вивчений у цьому контексті, вони наголосили, що мікробіом ротової порожнини являє собою другу за величиною мікробну спільноту в організмі людини. Він містить до трильйона бактерій і відіграє життєво важливу роль в імуномодуляції та фізіологічних функціях. Зміни у складі мікробів ротової порожнини раніше пов'язували із серцево-судинними, ендокринними, імунними, неврологічними та шлунково-кишковими розладами, а також різноманітними патологіями ротової порожнини.
У цьому перехресному аналізі використовувалися дані Національного опитування щодо здоров'я та харчування (NHANES) 2009–2012 років, яке включало зразки рідин для полоскання рота від 15 018 учасників. З них майже половина (49,51%) були жінками, 946 мали клінічний діагноз депресії, а середній вік у вибірці становив 42,2 роки.
Дослідження оцінювало різноманітність мікробіому ротової порожнини за допомогою двох загальновживаних показників: альфа-різноманітність, кількісно визначена за спостережуваною кількістю варіантів послідовностей ампліконів, та бета-різноманітність, виміряна за допомогою тесту Брея-Кертіса. Автори виявили значну негативну кореляцію між альфа-різноманітністю та депресивними симптомами. Бета-різноманітність також значно відрізнялася між учасниками з депресією та без неї, що вказує на різні структури мікробної спільноти.
Хоча дослідження не змогло визначити причинно-наслідковий зв'язок — чи депресія змінює мікробіом ротової порожнини, чи навпаки — дослідники дійшли висновку, що знижена мікробна різноманітність ротової порожнини суттєво пов'язана з депресивними розладами. Вони припустили, що «ці результати підкреслюють, що мікробіота ротової порожнини може служити прогностичним біомаркером депресії. Крім того, діагностичні та терапевтичні підходи, засновані на мікробіоті ротової порожнини, мають великий потенціал для втручання та лікування депресивних розладів».
Дослідження під назвою «Зв'язок між депресією та різноманітністю мікробіома ротової порожнини: аналіз даних NHANES (2009–2012)» було опубліковано 5 червня 2025 року в BMC Oral Health.
Джерело: Dental Tribune International