Абатмент. Методи фіксації коронок на імплант.

абатмент

Абатмент – це середня частина імпланту, яка з’єднує внутрішню (штучний корінь) і зовнішню (коронку) частину імпланта. Це не просто «посередник» чи «перехідник». Це важлива частина конструкції, яка відіграє важливу роль у розподілі навантаження на імплант під час жування. Від якості абатмента і майстерності його встановлення теж залежить довговічність та функціонування конструкції, як і від усіх етапів процесу імплантації.

Методи фіксації коронок

У наше сьогодення існує два методи фіксації коронок на абатмент.

Фіксація абатменту за допомогою гвинта. За допомогою металевого гвинта, який вкручують в імплант забезпечується надійна конструкція з абатмента і коронки із міцним  з’єднанням, яке, при потребі, можна демонтувати. (Тобто переважає висока і багатогранна функціональність.) Така необхідність може виникнути, якщо треба буде здійснити заміну коронки або  глибший огляд нижніх частин імпланта чи навколишніх тканин. Гвинтова фіксація потребує від лікаря особливої майстерності в процесі закручування гвинта. Це має бути не просто точно. А під єдино правильним кутом. Із максимально ідеальним затягуванням гвинта – щоб не пошкодити елементи імпланта. А також - уникнути нещільності чи надмірного перетискання. Існують певні вимоги і параметри щодо гвинтового встановлення коронки на імплант, дотримуючись яких, стоматолог належним чином здійснить важливий процес.

Фіксація абатменту за допомогою цементу. Використовуючи стоматологічний цемент високої міцності фіксують постійну коронку на абатмент. Цей метод фіксації застосовується досить часто, оскільки не вимагає надзвичайної точності виконання, на відміну від гвинтової фіксації. Проте точність необхідна при «підгонці» коронки. А також, при видаленні залишків цементу, щоб він не потрапив під ясна і не викликав запальний процес. У найгіршому випадку, цемент, потрапивши у ясенні чи кісткові тканини, може викликати периімплантит. Цементна фіксація добре зарекомендувала себе, особливо коли йдеться про зуби у зоні посмішки, де цемент не кидається в очі. (Тобто переважає естетична функція). Також – фіксація коронки на цементі доволі міцна (це плюс), що унеможливлює швидке і нетравматичне (для коронки) її знімання у разі потреби заміни чи ремонту абатмента (це - мінус). 

Обидві фіксації, якщо виконані професійно, забезпечують функціональність, естетичність та довговічність імпланту і задоволення пацієнтів.

Після фіксації коронок, стоматолог перевіряє їх зручність у прикусі, та оцінює естетичне та функціональне поєднання в зубному ряді.