Естетична довговічність прямих композитних реставрацій, зокрема стабільність кольору, залишається критичною проблемою. Дослідження in vitro в Саудівській Аравії вивчало вплив різних комерційних та експериментальних адгезивів, які містять біоактивні наповнювачі, на зміну кольору композитних вінірів після впливу поширених напоїв.
Порівнювали адгезив четвертого покоління (тотальне протравлення), адгезив сьомого покоління (універсальний самопротравлюючий) та дві експериментальні системи: одна з нано-гідроксиапатитом, інша з нано-біоактивним склом.
Композитні вініри (IPS Empress Direct A2) розміщували на різцях типодонтів та щоденно занурювали у каву, колу або деіонізовану воду протягом 60 днів. Зміну кольору вимірювали у трьох ділянках (різцева, середня, пришийкова). Кава викликала найбільше фарбування, а кола — помітне, проте величина фарбування залежала від адгезиву та ділянки зуба. Адгезив на основі гідроксиапатиту продемонстрував найкращу стійкість кольору у більшості умов. Адгезив з біоактивним склом мав більше знебарвлення, ніж гідроксиапатит, але менше, ніж комерційні системи. Адгезив четвертого покоління показав кращу стабільність кольору, ніж сьомого покоління, у середній та пришийковій третинах. Різцева та середня ділянки були більш схильні до зміни кольору, ніж пришийкова. Вибір адгезиву суттєво впливає на естетику. Універсальні адгезиви зручні, але можуть мати гіршу стабільність кольору порівняно з багатоетапними системами. Експериментальні адгезиви з біоактивними наповнювачами перспективні для обмеження поглинання барвника, але різні біоактивні компоненти (наприклад, скло проти гідроксиапатиту) дають різну оптичну стабільність. Клініцистам слід враховувати ці фактори при високо-естетичних реставраціях.
Дослідження під назвою «Вплив адгезивних систем на підбір відтінку композитного вініру» було опубліковано онлайн 3 лютого 2026 року в журналі Dentistry Journal.
Джерело: Dental Tribune International