Киста зуба. Наслідки несвоєчасного лікування.

киста зуба

Що таке киста зуба?

Киста зуба – це кулеподібне утворення, не завжди правильної форми, схоже до пухлини, прикріплене до кореня зуба. Її величина перевищує 5 міліметрів. Киста зуба складається з кількох шарів: сполучної тканини, оболонки та вмісту кисти – серозного ексудату з холестериновими кристалами.

Що не є кистою зуба?

  • Запальний процес у ротовій порожнині поблизу зуба.
  • Неприємні відчуття в ротовій порожнині, пов’язані із ушкодженням м’яких чи твердих тканин.
  • Інфекційні ураження тканин ротової порожнини, які не мають будови і вмісту серозної кисти, прикріпленої до кореня зуба.

Що буде, якщо не лікувати кисту зуба?

Звісно, відчуваючи вище перелічені симптоми (хоч кілька з них), слід звертатися до лікаря. Якщо хтось вперто відмовляється відвідати стоматологічну клініку і ситуативно, залежно від симптомів, займається самолікуванням (прийом протизапальних, жарознижувальних чи антибактеріальних засобів), то, можливо, самі прояви зменшать свою інтенсивність, але причина захворювання залишиться не усуненою. І киста точно знову дасть про себе знати, та, швидше за все, розростаючись, руйнуватиме навколишні тканини, які, атрофуючись, можуть призвести до інфікування навколишніх м’яких тканин, руйнації кістки щелепи та інші проблеми.

Наслідки несвоєчасного лікування кисти зуба:

  • тривалість відновлення значно продовжується;
  • розміри утворення значно збільшуються;
  • лімфатична система погіршує роботу;
  • якщо новоутворення гноєвмісне, то існує ймовірність абсцесу;
  • значне погіршення стану дихальних шляхів;
  • збільшуються розміри гайморових пазух;
  • загроза хронічних гайморитів;
  • резекція кореня зуба;
  • вірогідна втрата цілого зуба;
  • вища ймовірність перелому щелепових кісток;
  • запальне захворювання кісткової тканини (остеомієліт);
  • синдром запалення окістя (періостит);
  • ризики виникнення злоякісних пухлин;
  • ризик гнійного запалення м’яких тканин (флегмона);
  • ризик патологічного процесу дисфункції органів (сепсис);
  • руйнування твердих тканин із необхідним подальшим нарощуванням;
  • руйнування м’яких тканин, яке вимагає подальше нарощування