Обстеження на рентгенологічному апараті.
Верхню щелепу обстежують, досліджуючи такі фрагменти візуалізації:
- ортопантомограму;
- дентальну рентгенограму (контактну);
- боковий знімок верхньої щелепи;
- кістки черепа (зняті у прямій проєкція);
- знімок приносових пазух.
Нижню щелепу обстежують, досліджуючи такі фрагменти візуалізації:
- дентальну рентгенограма (контактну);
- боковий знімок нижньої щелепи;
- кістки черепа, (зняті у прямій проєкції);
- знімок приносових пазух.
Фістулографія – додаткове рентгенологічне обстеження під час якого в порожнину кисти через свищуватий хід вводиться рентгеноконтрастна речовина. Цей метод дає точнішу інформацію про кисту.
Готуючись до операції з видалення щелепової кисти, беруться до уваги такі параметри рентгенологічного обстеження як:
- Розмір самої кісти. Цей параметр є визначальним у виборі виду операції. Чи це буде цистотомія, чи цистектомія);
- Резорбція і її ступінь краю альвеолярного відростка в прикореневій зоні ураженого зуба. Якщо третина висоти кореня втрачена, то зуб не вдасться зберегти.
- Якість і стан каналу причинного зубного кореня. Надійність його пломбування. Присутність чи відсутність додаткового відгалуження (дентикля) від основного каналу;
- Ступінь ускладнення раніше проведеного лікування зуба в ендодонта. Якщо пошкодження стосується верхівок кореня, то здійснюють резекцію верхівки кореня і пломбують канал ретроградним методом;
- Присутність чи відсутність перелому частини кореня даного зуба. В апікальній чи основній частині пошкодження - відповідно і проводять видалення;
- Розміщення і вплив кисти на сусідні зуби. Це просвітлює наступні кроки: чи операційне втручання - цистотомію, чи депульпування даних зубів.
Комп’ютерна томографія надає точнішу і надважливу інформацію щодо обстеження наступних показників і різновидів щелепових кист, на які спираються, визначаючи з якого місця «добиратися» до кисти (з присінка ротової порожнини, чи зі сторони твердого піднебіння). На КТ проявляються наступні показники:
- Ступінь збереження контрфорсів щелеп;
- Стан верхньощелепових пазух;
- Рівень вростання кисти у пазуху верхньої щелепи.