Хоча різноманітні дієтичні втручання вчені давно пов'язують із помітним зменшенням системного запалення в організмі людини, їхня безпосередня актуальність для лікування захворювань пародонту тривалий час залишалася нез'ясованою. Щоб заповнити цю наукову прогалину, дослідники з відомого Королівського коледжу Лондона провели спеціальне дослідження. Вони ретельно вивчали, чи здатна специфічна дієта, що імітує голодування, позитивно впливати на клінічні параметри та запальні біомаркери у пацієнтів, які страждають на важкий пародонтит.
За словами провідного автора дослідження, доктора Джузеппе Майнаса з Королівського коледжу, протягом останнього десятиліття з'являється все більше переконливих доказів того, що пародонтит не є виключно локальною проблемою ротової порожнини. Це серйозне хронічне запальне захворювання, яке нерозривно пов'язане із загальним системним здоров'ям людини. Водночас спеціальні дієти, які імітують голодування, викликали значний науковий інтерес через свій потужний потенціал регуляції загального метаболізму. Науковці прагнули перевірити, чи проявяться ці переваги у пацієнтів, які проходять традиційну стоматологічну терапію. Втручання у спосіб життя та харчування є потенційно доступним підходом, який може ефективно доповнити існуючі протоколи.
Це дослідження було організовано як багатоцентрове рандомізоване контрольоване пілотне дослідження з метою оцінки загальної доцільності методу. У ньому взяли участь 27 системно здорових дорослих пацієнтів із запущеним пародонтитом III–IV стадії, яких набрали з баз університетських стоматологічних клінік по всій Іспанії. Усіх учасників розділили на дві окремі групи:
- Перша група суворо дотримувалася трьох п'ятиденних циклів обмежувальної дієти, що імітує голодування;
- Контрольна група повністю зберігала свій звичайний щоденний режим харчування без жодних обмежень.
Сама дієта, що імітує голодування, представляла собою короткостроковий низькокалорійний режим харчування. Він був штучно розроблений так, щоб відтворювати ключові фізіологічні ефекти повного голодування, але дозволяв пацієнтам споживати чітко обмежену кількість їжі. Протягом усього шестимісячного періоду спостереження фахівці регулярно оцінювали клінічні показники, аналізи крові, стан рідини суглобової борозни, а також суб'єктивні відгуки піддослідних.
Експеримент довів, що такий режим є цілком безпечним і можливим для реалізації як ефективне доповнення до стандартного нехірургічного лікування. Дослідження чітко зафіксувало зниження маркерів системного та місцевого запалення після пародонтальної терапії. Зокрема, суттєві зміни відбулися у рідині ясенної борозни. Проте, таке обмеження в їжі не призвело до якогось помітного чи радикального покращення суто механічних клінічних результатів стану пародонту порівняно з контрольною групою пацієнтів.
Старший автор роботи, професор Луїджі Нібалі, відзначив надзвичайно високий рівень дисципліни серед учасників, які змогли без проблем завершити складний дієтичний цикл. Це підтверджує, що метод є цілком реалістичним для впровадження у практичній медицині. Лікарі резюмують: майбутній догляд за яснами має виходити за рамки звичайного професійного чищення. Модифікація дієти є перспективною додатковою стратегією для контролю хронічних запалень.
Незважаючи на обнадійливі висновки науковців, опубліковані у червні 2026 року в журналі Journal of Clinical Periodontology, автори наголошують на пошуковому характері результатів. Для їхнього остаточного підтвердження потрібні масштабніші клінічні випробування. Стоматологія майбутнього має отримати значну користь від інтеграції персоналізованого та міждисциплінарного підходу до лікування пацієнтів.
Джерело: Dental Tribune International