З кожним роком наукові методи, що дозволяють нам дізнатися про минуле, удосконалюються. Нещодавно група дослідників з Університету Каліфорнії Девіс розробили методику, за допомогою якої вдається визначити стать останків кістяка древніх людей по білках в складі зубів. Передбачається, що методика дозволить археологам скласти нові дані про життя стародавніх людей.
У формуванні зубної емалі особливу роль відіграють білки амелогеніни, а кодують їх гени розташовані у хромосомах X і Y. Знаючи цю особливість, за допомогою методу чутливої мас-спектрометрії, вчені проаналізували дані білки в залишках зубів. Методику запропонував д-р Глендон Паркер, який викладає на факультеті Токсикології навколишнього середовища в Університеті Каліфорнії Девіс. У роботі йому допомагали: студентка факультету криміналістики Джулія Уип, директор факультету протеоміки др. Бретт Фінні, викладач антропології Джелмер Іркінс та ін.
«Сліди зношення на поверхні зубів дозволяють робити висновки про харчовий раціон стародавньої людини. Морфологія допомагає робити висновки про географічне походження людини, тому що відомо, що в різних частинах світу форма зубів у людей дещо відрізняється. За кальцифікованим нальотом можна говорити про склад мікрофлори в роті предків сучасних людей, зокрема - про патогенні бактерії. Використовуючи радіоактивний вуглець, ми можемо встановити вік зуба. Аналіз з використанням стабільних ізотопів дозволяє говорити про переміщення стародавньої людини по карті», - говорить Дж. Іркінс.
В ході експерименту Дж. Уип вивчила 40 зразків зубної емалі постійних і тимчасових молярів, що належали 25 різним людям, що жили в періоді нового часу і 100-7300 році до н.е. Зразки були знайдені під час археологічних розкопок у Північній Америці і Перу. У жінок гени білка амелогеніну розташовані в Х-хромосомі, у чоловіків - гени білка представлені як в хромосомі X так і в Y. Дж. Уип виявила, що у всіх зразках містяться гени амелогеніна в хромосомах X, але тільки в половині є гени білка в хромосомах Y.
Відомо, що в хромосомі Y рівень амелогеніну набагато нижчий, ніж в хромосомах Х, отже, результати дослідження могли бути помилково негативні, якщо в хромосомах Y містилася занадто мала кількість білка, яку неможливо зареєструвати за допомогою мас-спектрометрії. Щоб усунути цей недолік, застосували статистичний метод, що дозволяє визначити ймовірність виникнення описаних хибнонегативних результатів, при якому в зразку повинно визначитися задана кількість амелогеніну в хромосомі Х.
Вважається, що нова методика буде застосовуватися спільно з іншими популярними способами аналізу археологічних останків. «Як і аналіз за допомогою ДНК, наша методика є кількісною, не залежить від морфологічних особливостей зразка, економічно вигідною, в порівнянні з тестом ДНК. Крім того, її проведення не вимагає стерильних умов».