Лазерна терапія широко застосовується в стоматології, в тому числі для загоєння лунки після видалення зуба, за допомогою стимуляції клітинної регенерації, зниження больових відчуттів, активації імунної системи. Проте, стоматологи не сходяться на думці, чи варто застосовувати дану методику після екстракції зуба. Тому дослідники провели аналіз наукових статей про результати лазеротерапії після видалення зубів.
В огляд увійшли дослідження на людській і тваринний моделі, які розглядають дію лазеротерапії на загоєння лунки після екстракції зуба. В цілому, результати показали позитивний вплив терапії.
«Згідно з підсумками робіт, лазерна терапія сприяє більш швидкому загоєнню лунки. Однак недолік досліджень полягає в тому, що розглядалося дію різних типів лазера зі специфічними для нього налаштуваннями», - стверджує автор робота Кармен Олена Жак Лемес, викладач на факультеті щелепно-лицьової хірургії Федерального університету Пелотас в Бразилії.
Загоєння альвеолярної лунки після екстракції зуба - довгий і складний процес. Раніше в роботах передбачалося, що лазеротерапія сприяє швидкості загоєння, при цьому процедура не створює дискомфору для хворого. Вона може виступати в якості допоміжної терапії після видалення зуба для пацієнтів з імунодефіцитом, наприклад, при наявності ВІЛ або цукрового діабету.
Незважаючи на те, що лазер широко використовують для різних стоматологічних процедурах, не всі лікарі практикують застосування цього методу для загоєння альвеолярної лунки. Щоб оцінити результативність методу, автори дослідження провели масштабний огляд наукових робіт з даної тематики, в тому числі англійською, іспанською та португальською мовами. В огляд увійшли роботи, які включали, щонайменше, одну групу, що пройшла терапію лазером, і одну контрольну групу. Розглядалися дослідження як на тваринах, так і на людській моделі.
У підсумку, були обрані 16 досліджень - 8 проведено на тваринах 8 - за участю пацієнтів. Не вдалося виконати мета-аналіз, оскільки в дослідженнях застосовували різні типи лазерів з різними налаштуваннями.
Серед клінічних досліджень за участю пацієнтів 6 відносяться до спліт типу, а 2 - до паралельних досліджень. Всього в них взяли участь 461 пацієнт, яким було проведено понад 480 екстракції зубів. У 7 роботах в групу дослідження увійшли пацієнти без імунодефіциту, в 1 роботу були включені хворі на ВІЛ. У 7 роботах розглядали процеси загоєння альвеолярної лунки після екстракції моляра у людей у віці до 65 років, в 1 роботі включали пацієнтів віком від 12 до 18 років.
В 6 роботах вибір методу лікування проводився за допомогою випадкової вибірки. Для терапії застосовували лазерну терапію з низьким рівнем випромінювання,за допомогою фторводневого, гелій-неонового, галій-алюміній-арсенідного і діодного лазерів. Терапія тривала від 1 дня до 6 місяців.
За результатами 4 робіт було показано, що терапія за допомогою фторводневого, діодного і галій-алюміній-арсенідного лазерів сприяла кращому загоєнню лунки. У решти 4 роботах було показано, що терапія за допомогою галій-алюміній-арсенідного і гелій-неонового лазера не впливає на швидкість загоєння лунок.
Що стосується досліджень на тваринній моделі: в 6 роботах розглядали вплив лазеротерапії на загоєння лунок у здорових щурів, в 2 роботах брали участь тварини з цукровим діабетом, або тварини після променевої терапії. Розглядали дію діоксид-вуглецевого, галій-алюміній-арсенідного, гелій-неонового, високочастотного пульсуючого діодного лазеру і лазеру на алюмоітрієвому гранаті (АІГ). Загальна кількість учасників - 269 тварин, яким сумарно провели 326 екстракції зубів, головним чином, молярів. В одній роботі розглядали застосування лазеротерапії з високим рівнем випромінювання відразу після екстракції з метою підвищити згортання крові, щоб запобігти втраті кров'яного згустку.
Періоди перевірки результатів дослідження - від 6 годин до 21 дня. За підсумками робіт виявилося, що лазеротерапія сприяє прискоренню загоєння лунки після видалення зуба. Тільки в 1 роботі була показана неефективність гелій-неонового лазера для даної мети. В цілому, застосування діоксид-вуглецевого, галій-алюміній-арсенідного, АІГ і діодного лазера з високим рівнем випромінювання сприяло швидшому загоєнню альвеолярної лунки і регенерації кістки в учасників основної групи, в порівнянні з групою контролю.
Автори підкреслюють, що на достовірність результатів робіт з використанням тваринної моделі могло вплинути те, що багато з виконаних експериментів не ґрунтувалися на випадковій вибірці. У більшій частині досліджень за участю пацієнтів, розподіл і результати експериментів не були замасковані для оцінок експертів. Також користь застосування лазерів з низьким рівнем випромінювання була підтверджена тільки для лазерів деяких типів.
Автори прийшли до висновку, що лазеротерапія сприяє кращому загоєнню альвеолярної лунки, але потрібно більше даних, щоб говорити про конкретні рекомендації.
«У цілому, в роботах показано, що лазеротерапія може прискорити процес загоєння лунки, знизити розмір припухлості і болю після екстракції зуба. Тим не менше, більшість позитивних результатів було отримано на тваринній моделі, причому для конкретних типів лазерів з конкретними налаштуаннями. Тому, щоб остаточно говорити про результативність лазеротерапії потрібно провести більше клінічних рандомізованих контрольованих досліджувань за участю пацієнтів».