Як на основі результатів аналізу крові можна визначити, наскільки сильно дитина боїться стоматологічних процедур? Дослідники проаналізували результати аналізів і прийшли до висновку, що рівень дентафобії безпосередньо пов'язаний з концентрацією кортизолу та амілази слини. У дослідженні взяли участь діти у віці від 6 до 9 років.
«Грунтуючись на результатах роботи, було виявлено, що підвищений рівень амілази слини - індикатор гострого стресу, на основі якого можна відокремити сильну фобію від звичайної тривожності перед відвідуванням стоматології», - говорить автор роботи, к.м.н. Меджеда Алмауммар з Національного міністерства охорони здоров'я Саудівської Аравії в місті Ер-Ріяд.
У дослідженні взяли участь 150 дітей, які проходили стоматологічне лікування в клініці при стоматологічному коледжі Університету Елм Ер-Ріяд і Медичного центру короля Абдулазіза. Автори проаналізували демографічні дані учасників, записи стоматологічних оглядів та лікувань, а також відповіді дітей на анкету, що дозволяє кількісно оцінити рівень дентафобії у дитини.
На основі відповідей на запитання анкети дітей розподілили у три групи: контрольну, групу дітей з дентафобією, групу дітей з тривожністю перед відвідуванням стоматолога. Потім взяли аналізи крові, щоб оцінити рівень амілази слини і кортизолу (пікограм/літр) і співвіднести їх зі ступенем дентафобії у дитини. Подальші спостереження провели через 3 місяці і через 1 рік.
Як виявилося, рівень амілази крові і кортизолу вищий у дітей, які страждають фобією, і нижчий у дітей з тривожністю. Причому різниця показників збереглася і через 3 місяці, і через 1 рік після стоматологічного лікування.
Автори роботи припустили, що існує межа показників амілази і кортизолу, згідно з якою пацієнта можна кваліфікувати в групу дентафобії або групу тривожності. Оскільки існує велика різниця в поведінці та емоційному стані при справжній дентафобії, або при невеликому страху або тривожності.
Недоліки роботи пов'язані з тим, що не враховувалися результати роботи психолога з дітьми, які включають різні техніки зміни поведінки. Незважаючи на це, результати роботи можна використовувати для виявлення дентафобії та тривожності у дитини, які далі можуть бути скориговані за допомогою психологічних технік зміни поведінки.
«Ми виявили показники, на основі яких можна говорити про рівень дентафобії у дитини. Це дозволить проводити дослідження різних технік модифікації поведінки, оцінивши їх ефективність у кількісному еквіваленті», - говорить д-р Алмауммар.