Кіста зуба являє собою новоутворення, що нагадує за формою округлу капсулу, містить в собі рідину і локалізується в кістковій тканині, переважно в області верхівки кореня ураженого при цьому зуба. Ця рідина містить кристали холестерину, що дає змогу відрізнити радикулярну (кореневу) кісту від усіх інших різновидів кіст щелеп. При послабленні захисних сил організму (простуда, перевтома, стреси, недоїдання) ця рідина перетворюється на гній. Нагноєння кісти зуба викликає нестерпний біль і таким чином дозволяє виявити себе. У решті випадків виявляється випадково, під час рентген діагностики.
Коли пацієнт до стоматолога звертається із скаргами про запальний процес в яснах, їх набряк, почервоніння, біль, ниття чи розпирання в області зуба або ясен при жуванні чи натисканні, а поверхневий огляд зуба свідчить про відсутність причин для хворобливих відчуттів, то, найчастіше пацієнту рекомендують зробити рентген на ту ділянку щелепи, яка його турбує.
Маючи результати діагностики, фахівець визначить причини появи кісти кореня зуба, відповідно складе план лікування даного захворювання. Найчастіше виділяють дві причини виникнення кісти на корені зуба чи біля нього. Перша – потрапляння в зуб інфекції, яка спровокувала утворення кісти. Друга – травма зуба, яка спричинила появу кісти. Також, не можна оминути обставини, які зумовили утвір на корені зуба – наслідки після ускладнень запального процесу в гайморових пазухах, травмування зуба під час лікування, потрапляння інфекції безпосередньо в зуб.
В залежності від причини утворення кісти кореня зуба, її стадії та симптоматики визначаються методи лікування даного захворювання. У будь якому випадку – не можна зволікати, адже вміст кісти дуже швидко може стати гнійним, а запальний процес зашкодить усьому організму. Тому раніше, як тільки йшлося про кісту біля кореня зуба чи на ньому, лікування полягало у видаленні зуба разом із кістою. Сучасна стоматологія спрямовує всі сили, щоб зберегти зуб, чи, бодай якусь його частину.
Спершу, на початкових стадіях розвитку новоутворення, спеціалісти оминаючи хірургічне втручання, терапевтично «долають» кісту кореня зуба і наслідки, які вона спричинила. Під строгим рентгенівським контролем лікарі очищають і лікують канали зуба, повністю руйнують кісту, застосовуючи різноманітні антибактеріальні та антисептичні засоби. Якщо всі маніпуляції дали бажаний результат, то стоматологи можуть пломбувати зуб. А пацієнт в найближчому часі повинен дотримуватися рекомендацій лікаря, можливо, паралельно, із застосуванням певних процедур та медикаментозним лікуванням.
У випадку, якщо кіста більша 1 см і спричинила пошкодження кореня зуба, то такий корінь залишати не можна, і в такому випадку медикаментозна терапія не допоможе. Тому, в залежності, наскільки зуб і прилеглі до нього тканини уражені кістою, застосовують відповідні хірургічні зубозберігаючі операції. Суть найпоширеніших з них полягає у видаленні верхівки чи цілого кореня зуба або навіть корінь із частиною зуба, чи видалення разом із кістою ураженої тканини. У найгірших випадках видаляється зуб. В реабілітаційний період після операції пацієнт обов’язково вживає протизапальні засоби і відвідує стоматолога до повного одужання.