Призначення та протипоказання для встановлення коронок

Коронки - найпоширеніший вид протезування. Оскільки вони не лише виконують естетичну місію, а й захисну та функціональну, оскільки є значно міцнішими за здорові рідні зуби. Призначення до протезування зубів коронками для збереження його цілісності та функціональності, усім відомо:

  • при значному механічному пошкодженні (приблизно наполовину)  коронкової частини зуба;
  • при значному каріозному пошкодженні;
  • якщо відбулося механічне сколювання частини коронки зуба;
  • у випадку значного пошкодження емалі;
  • при переломі верхньої сторони зуба.
  • при величині пломби більше ніж на половину його коронкової частини; 
  • при встановленні імпланта.

Попри, здавалось би, багатогранність призначень до встановлення коронок, їх, у деяких випадках, не можна встановлювати. Протипоказання до встановлення  коронок: 

  • при рухливості зубів;
  • при запальних захворюваннях ротової порожнини;
  • при наявному пародонтиті;
  • при непереносимості матеріалів з яких виготовлена коронка (алергічних реакціях). 

Є і відносні протипоказання. Вони стосуються періоду лікування кроворозріджуючими препаратами, пацієнтів із розладами психіки, стосуються хронічних захворювань з важким перебігом. В ситуації відносних протипоказань, лікар, враховуючи усі плюси і мінуси, приймає рішення, оптимальне для пацієнта. Отже, якщо зуб знищений приблизно на половину його коронкової частини і немає протипоказань, то встановлюють коронку. 

Який саме зуб необхідно покрити коронкою? 
Він, як правило, може бути «мертвим», тобто з полікованими кореневими каналами (після пульпіту і видалення нервів). Деякі протезисти накривають «живі зуби» - із «здоровими нервами». Як це відбувається? Коронкою, яка нагадує ковпачок (дуже схожий за анатомічною будовою на зуб) покривають зуб, який попередньо готують для цього. Насамперед якщо є потреба, здійснюють його ендодонтичне лікування, міцним матеріалом заповнюють порожнини. Потім обточують коронкову та трошки пришийкової частини зуба, таким чином готують місце для майбутньої коронки.  Тоді знімають відбиток для майбутньої коронки. Якщо стоматологічна лабораторія знаходиться безпосередньо в стоматологічній клініці, то цього ж дня пацієнт може отримати коронку.  Якщо ні, то лікар протезист встановлює тимчасову коронку на час виготовлення постійної коронки. Залежно від просування черги та завантаженості зубного техніка, виготовлення постійної коронки в лабораторії може тривати від одного до трьох тижнів. Постійна коронка - незнімний протез, який встановлюється на міцний герметик і тішить пацієнта близько п’ятнадцяти років (іноді може вийти з ладу швидше, а може бути функціональною і довше двадцяти). Термін експлуатації прямо пропорційно залежить від якості матеріалів, професійності лікаря та правильного догляду.