Сучасна стоматологія не уявляється без новітніх технологій, чудових інструментів, безперервного вдосконалення засобів і методів роботи… та імплантації. Завдяки ретельному обстеженню, ідеальному плану, оптимальному варіанту, точному хірургічному втручанню, та різноманіттю покращених версій імплантів – можливе стоматологічне чудо?
Тут мається на увазі не лише відновлення зубного ряду, повернення естетичності та функціональності зубів. А й відчутне покращення зовнішнього вигляду та внутрішнього стану пацієнта.
Різноманітність зубних імплантів вражає.
Будова стоматологічного імпланта
Стоматологічний імплант складається з трьох частин:
- Невидимої частини, яка занурена в тканинах ротової порожнини (кістці) - штифта (штучного кореня, виготовленого з сплаву титану).
- Коронки (штучного зуба, виготовленого зазвичай з цирконію).
- Штучний корінь і коронку з’єднує абатмент (над ясенна частина імпланту, на яку фіксується коронка). Абатмент із штифтом має різноманітні кріплення, які нагадують: конуси, шестигранники, восьмигранники, кріплення «Мікі-Маус» тощо.
Якщо імплантація одно етапна, то штифт і абатмент вже є суцільно з’єднаною конструкцією. Це найшвидший спосіб імплантації, але доволі болісне рішення з точки зору негайного навантаження на щелепову кістку.
Одно етапна та двоетапна імплантація
Залежно від етапності встановлення імплантацію поділяють на одно етапну та двоетапну.
Одно етапна (експрес імплантація) полягає у фіксуванні на штифт із вмонтованим абатментом зубної коронки. При встановленні в одно етапних системах імплантів штифт із над ясенною частиною – нероздільні. Світовий досвід показує, якщо одразу встановити штифт нероз’ємний з абатментом, то на щелепову кістку ляже надто велике одно моментне навантаження. І, якщо в період остеінтеграції порушувати рекомендації стоматолога, то це може бути погіршуючим фактором для приживлення та функціонування імпланта.
Двоетапна імплантація полягає у використанні окремого, з'єднувального фрагмента - абатменту. Він нагадує препарований зуб, який мають покрити коронкою. Абатмент встановлюють між штучним коренем і коронковою частиною, використовуючи гвинт аж тоді, коли штифт імпланта прижився у кістці. І вже на абамент фіксують штучну коронку. Така, двоетапна імплантація, триваліша в часі (4-6 місяців), та значно надійніша в плані відсутності одно моментного травмуючого навантаження.
Коронку та абатмент можна замінювати, не втручаючись до штучного кореня. Чим щільніше прилягає абатмент до штифта імпланта – тим стійкішою і тривалішою буде експлуатація усієї конструкції. Про абсолютні та відносні протипокази імплантації зубів читайте тут.