Зубний імплант – це оптимальне вирішення дефекту зубного ряду, де на місці відсутнього зуба чи кількох встановлюється штучний корінь із подальшим протезуванням однією естетичною коронкою або мостоподібними протезами. Штучний корінь імпланта виготовляється із медичного титану. Найсучасніші, 4 покоління, з очищеного титану, покриті корисними препаратами (кальцій, фосфор…), які покращують приживлюваність (остеоінтеграцію) імпланта. Коренева частина імпланта трохи структурована, не гладка, що покращую фіксацію та зменшує імовірність відторгнення. Коронкова частина імпланта зазвичай виготовляється з цирконію. В залежності від процесу встановлення, імпланти поділяють на кілька видів.
Гвинтові імпланти – це найпоширеніші (кореневидні) циліндричні види імплантів, які за принципом гвинта вкручують у щелепову кістку пацієнта. Вони бувають одно етапні і двоетапні. Гвинтові імпланти застосовують у 95% усіх стоматологічних імплантацій.
Імпланти системи «плато» або «пластинчасті» складаються з горизонтальних пластин, які конічно з’єднані в циліндр. Такі імпланти не вкручуються, а встановлюються, втискуючим методом. Пластинчасті імпланти встановлюють двоетапною імплантацією.
Індивідуальні (субперіостальні) імпланти застосовують, коли дуже стоншена кісткова тканина і не можливо зафіксувати гвинтові імпланти. Суб періостальні імпланти розміщуються під яснами між окістям і щелеповою кісткою, закриваючи її, згідно індивідуального відбитка пацієнта.
Зигоматичні імпланти встановлюють при неможливості встановити дентальні імпланти. Це може бути при надто стоншеній чи пошкодженій щелеповій кістці.
Виличні імпланти (Скулові імпланти), є найдовшими, бо вони зафіксовуються до виличної кістки з внутрішньої її сторони. Це дозволяє у дуже короткий час відновити зуби верхнього ряду.
Міні – імпланти. Вони справді крихітні – в 4 рази менші за стандартні. Їх розміри в довжину сягають менше 1 сантиметра. А діаметр штучного кореня становить менше 3 міліметрів. Міні - імпланти використовують, щоб зафіксувати ортодонтичні пристрої чи знімні протези.
Існує два типи імплантації, згідно етапності їх встановлення.
За терміном встановлення імплантацію поділяють на безпосередню та відтерміновану. Найкращою умовою для встановлення імпланта є як найменший термін після видалення зуба. А якщо одно моментно видалити зуб і встановити щтифт - штучний корінь, то імплантація називається «безпосередня». Пацієнту не доведеться повторно відвідувати стоматологію, знеболювати, та й одразу хірург зашиє місце втручання, яке швидше загоїться. Відтермінована імплантація може проводитись, наприклад, після процедури відновлення кістки – синус – ліфтингу - через 6 - 8 місяців, чи після видалення зуба.
Про абсолютні та відносні протипокази імплантації зубів читайте тут.